«Євангеліє» означає «блага вість» або ж «добра новина». З цією доброю новиною у нас, як правило, асоціюється чудесне воскресіння Ісуса Христа. Ми щиро радіємо за Сина Божого, якому вдалося, повернувшись до життя, вийти переможцем у боротьбі з силами зла. Проте, якби «добра новина» обмежилася лише цим, то біблійний сюжет мало чим відрізнявся б від безлічі інших історій з перемогою добра над злом. Відмінність Христової перемоги полягає в тому, що ця «добра новина» не стала «історією одного героя», а простягнулася на віки і має величезне значення для кожного з нас.
Ще задовго до народження Ісуса Христа на горі Синай було укладено союз між Богом та численними нащадками Авраама. Проте, не дивлячись на всю чудесну опіку Творця по відношенню до обраного народу, останній виявився не здатним дотримуватися умов укладеного союзу. «Ви сіль землі. А коли сіль втратить силу, то як учиниш її солоною? Вона вже зовсім непридатна для вжитку, хіба викинути її геть…» – говорив Ісус, звертаючись до своїх учнів. Так ось, напередодні народження Ісуса Христа земля уже повністю втратила свою сіль і була приречена на загибель.
Остання надія на порятунок грішного людства від смерті через примирення з Творцем повністю залежала від жертовної місії його Сина, який мав “зійти з небес задля нашого спасіння”. Справа в тому, що Ісус Христос, прекрасно усвідомлюючи свою земну місію, як і кожен з нас, мав власну волю. Будучи спокушеним багатством чи славою, терплячи надлюдські муки, він міг в будь-який момент відхилитися від настанов Творця, зупинивши таким чином страждання чи отримавши взамін якісь матеріальні блага цього світу. Проте, Ісус Христос чудово розумів, що як тільки він відступить від свого призначення, як тільки «задіє» цю власну волю, смерть відразу ж отримає перемогу.
Битва Сина Божого зі смертю тривала усе його земне життя. І, якщо потенційна перемога смерті була обмежена часовими рамками цього самого земного життя Ісуса Христа, то, очевидно, що перемога Сина Божого не могла наступити раніше його власної смерті. Лише останній подих на хресті проголошував тріумфальну перемогу… Перемогу Сина Божого над смертю. Нашою з Вами смертю…
Ісус Христос, на відміну від Адама, так і не вкусив з дерева забороненого плоду. Будучи до кінця життя абсолютно слухняним волі Отця, він переміг смерть. Прямим наслідком цієї по справжньому величної перемоги стала заміна цілком заслуженого покарання на «Новий Союз (Завіт)», який Бог укладає тепер уже з усім людством. І це теж «добра новина»!
Христос Воскрес із мертвих… Смертю (своєю) смерть (нашу) подолав!